Які види кашлю бувають в дорослих?

Кашель — один з найчастіших симптомів захворювань дихальної системи, з яким стикаються люди протягом усього життя. Він є складним захисним рефлексом, що допомагає очищати дихальні шляхи від потенційно небезпечних речовин. Усім дорослим важливо знати основні поняття про кашель та його різновиди, щоб мати можливість собі допомогти та вчасно вилікувати захворювання.

Класифікація за характером кашлю

Щоб зрозуміти, який кашель мучить людину та як його лікувати, існують класифікації за різними ознаками. Однією з ключових є відмінність характеру кашлю, що дозволяє визначити, з яким типом проблеми зіткнувся організм та як краще підійти до її вирішення:

• Продуктивний (вологий) — супроводжується виділенням мокротиння, зазвичай вказує на наявність запального процесу в дихальних шляхах. Такий кашель вважається корисним, оскільки допомагає організму природним чином позбавлятися слизу, що містить мікроби та інші шкідливі речовини. Важливо не пригнічувати продуктивний кашель, а сприяти розрідженню мокротиння та його виведенню.
• Непродуктивний (сухий) — при якому мокротиння не виділяється. Цей тип кашлю болісний та суттєво погіршує якість життя. Сухий кашель виникає на тлі вірусних інфекцій, алергій чи подразнення дихальних шляхів різними факторами, такими як, наприклад, пил чи дим. Його часто можна визначити за звуком — він супроводжується свистячими хрипами, а також нерідко викликає болі в м'язах грудної клітки. Лікування сухого кашлю спрямоване на усунення причини подразнення та пом'якшення слизової оболонки горла.

Як правило, відрізнити продуктивний та непродуктивний кашель легко, його можна чути навіть без специфічного обстеження.

Класифікація за тривалістю кашлю

Тривалість є важливим показником, що допомагає визначити вид кашлю. Залежно від тривалості симптому, кашель ділять на кілька типів:

• Гострий — триває менше трьох тижнів. Зазвичай виникає раптово та пов'язаний з гострими респіраторними інфекціями, як-от застуда чи грип. У більшості випадків гострий кашель проходить у міру одужання та не потребує серйозного медичного втручання, за винятком випадків, коли він супроводжується ускладненнями, такими як пневмонія.
• Підгострий — зберігається від трьох до восьми тижнів. Цей різновид кашлю може виникати після перенесеної гострої інфекції, коли запальний процес у дихальних шляхах уже завершився, але подразнення слизової оболонки ще зберігається. Вимагає більш пильного спостереження, оскільки може вказувати на затяжний перебіг хвороби або необхідність додаткового лікування.
• Хронічний — триває понад вісім тижнів. Найчастіше свідчить про наявність хронічних захворювань, таких як бронхіальна астма, хронічний бронхіт або гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ). Потребує ретельного медичного обстеження та цілеспрямованого лікування основного захворювання, щоб усунути причину симптому.

Методи діагностики

Для початку лікарі збирають анамнез та запитують пацієнта, чи мали місце такі симптоми, як задишка, підвищення температури, біль у зоні грудної клітки, зміни ваги та кровохаркання. Також фахівці з'ясовують, чи не було в людини контактів із хворими на туберкульоз, чи були у нього в історії хвороби дихальної системи.

Після збору анамнезу діагностичні заходи можуть включати такі методи обстеження:

• Спірографія — функціональний тест, що вимірює об'єм та швидкість видиху. Дозволяє оцінити стан легень та діагностувати такі захворювання, як астма, хронічний бронхіт та інші обструктивні патології. Це простий, але інформативний метод, який допомагає визначити рівень порушення дихальної функції.
• Аналізи крові — включають загальний аналіз крові та біохімічні тести. Вони дозволяють виявити ознаки запалення, алергії чи інфекції, а також визначити рівень кисню та вуглекислого газу у крові. Часто використовуються для діагностики різних системних захворювань, які можуть проявлятись кашлем.
• Мікроскопія мокротиння — дослідження під мікроскопом, що допомагає виявити наявність патогенних мікроорганізмів, таких як бактерії чи грибки. Цей метод є особливо корисним для діагностики туберкульозу, пневмонії та інших інфекційних захворювань дихальної системи.
• Тести на алергію — шкірні проби або аналіз крові на специфічні імуноглобуліни (білки), які допомагають виявити алерген, що викликає кашель. Вони важливі для діагностики алергічного риніту, астми та інших захворювань, пов'язаних з підвищеною чутливістю організму до певних речовин.
• Рентгенографія — дозволяє отримати зображення легень, бронхів та інших структур грудної клітки. Рентгенографія допомагає виявити такі патології, як пневмонія, пухлини, туберкульоз та інші захворювання, що супроводжуються змінами в легенях.
• Бронхоскопія — ендоскопічне дослідження дихальних шляхів з використанням гнучкого бронхоскопа. Цей метод дозволяє візуально оглянути внутрішню поверхню бронхів, взяти біопсію (зразок тканини) чи видалити стороннє тіло. Бронхоскопія використовується для діагностики пухлин, хронічних запальних захворювань, а також інших патологій бронхів та легень.
• Комп'ютерна томографія — високоточний метод візуалізації, що дає пошарові зображення органів грудної клітки. Допомагає детально вивчити структуру легень, бронхів та кровоносних судин, виявити пухлини, абсцеси, зміни в лімфатичних вузлах та інші патології, які не завжди видно на звичайних рентгенівських знімках.

Для визначення типу кашлю лікарі також повинні з'ясувати, чи не є пацієнт курцем та чи не приймає ліки проти серцевої недостатності.

До якого лікаря звертатись?

Для того, щоб розпізнати кашель та його різновид, слід звернутися до свого сімейного лікаря або отоларинголога (ЛОРа). Вони призначать необхідний метод дослідження, лікування, або ж направлять до іншого профільного лікаря, який допоможе в конкретному випадку.

Якщо кашель пов'язаний з інфекційними чи запальними хворобами дихальної системи, вони призначать лікування, яке може складатися з таких груп медичних препаратів:

• Муколітики — допомагають відходженню мокротиння з дихальних шляхів;
• Жарознижувальні — знижують високу температуру тіла та полегшують загальний стан;
• Антибіотики чи протигрибкові — для лікування бактеріальних чи грибкових інфекцій дихальних шляхів. Антибіотики призначаються при підтвердженні бактеріальної природи захворювання, а протигрибкові — при виявленні грибкових інфекцій.
• Рослинні препарати — на основі натуральних компонентів, які можуть мати відхаркувальну, протизапальну та заспокійливу дію.

Наразі все частіше до Європейських протоколів лікування входять засоби на рослинній основі, оскільки вони м'якше діють на організм та не викликають багато побічних ефектів. Одним з таких ліків є Бронхипрет^® від німецького виробника Біонорика, який являє собою комбінацію натуральних екстрактів.

Бронхипрет^® володіє такими ефектами:

• Секретолітичним — сприяє розрідженню та виведенню мокротиння з дихальних шляхів, полегшуючи відкашлювання та очищення бронхів.
• Спазмолітичним — допомагає зменшити спазми у бронхах, що полегшує дихання та зменшує інтенсивність кашлю.
• Протизапальним — має м'яку дію проти запалення, усуваючи набряк, біль та почервоніння.

Препарат володіє високими профілем безпеки та рівнем доказової бази (1B), а також включений до трьох протоколів лікування кашлю в Європі, у тому числі в Польщі та Німеччині. Компоненти в його складі діють за принципом синергізму, посилюючи лікувальні дії один одного та усуваючи причину патології.

Засіб представлений у трьох формах: таблетках, розчині та сиропі. Таблетована форма дозволена дітям від 12 років та дорослим, зручніша для підлітків та людей з активним способом життя. Сироп призначений для дітей віком від двох років, однак існує також дозування для дорослих. Розчин являє собою концентрований та економний засіб, що можна приймати дітям від 6 років та дорослим.

Будь-які препарати слід приймати тільки після консультації з лікарем та встановлення точної причини кашлю.